Тест 4-канального підсилювача Mosconi One 130.4

• А ось слот G-Card потребує окремого пояснення. В нього можна вставити модулі, які замінять вбудовані фільтри. Модулі Mosconi є різні. Наприклад, фільтри верхніх та нижніх частот з точною частотою налаштування, модулі, що зсувають фазу в окремих каналах (G-FSA, Front Stage Ajuster) або модулі, в яких вже закладено корекцію під конкретні моделі автомобілів (G-HOC, Optimizing Card). Загалом, штука цікава, хоч за нинішнього масового використання процесорів, може, й не дуже затребувана.
• Відкриваю кришку, виймаю плату із корпусу. Складання акуратна, з цієї частини жодних питань.

• Компонування таке, що малосигнальна частина максимально віддалена від силової. Це принесло свої результати – фоновий шум підсилювача досить низький, це потім добре буде видно на спектрограмах.
• Діапазон напруги, при яких працює підсилювач, заявлений широкий - від 10 до 16 Вольт. Привід звернути увагу на Mosconi One власникам автомобілів із системою Start/Stop, він не повинен "затикатися" при кожному запуску двигуна.

• Звукова частина скомпонована не тісно, але щільно. Багато в чому завдяки використанню SMD-комплектуючих.

Уся серія широкосмугових підсилювачів Mosconi One побудована за схемою з польовиками на виходах. У моделі One 130.4 використовуються по одному N-канальному FQP44N10 у кожному плечі.

• У лінійній частині використовуються чотиривірні операційники TL074C.

Перевага:

• Підсилювач дуже порадував своїм звучанням і, мабуть, став для мене одним із варіантів, які можна спокійно рекомендувати. Принаймні у ціновому діапазоні до 12 тисяч гривень він виглядає дуже впевнено.
• Чимось Mosconi One нагадав мені старі добрі італійські Audio System, які доводилося чути ще на початку 2000-х. Але все це і не дивно, автор у них один і той же.
• Хороше звучання
• Пристойний силовий потенціал
• Компактен для такої потужності
• Може працювати по одній парі входів
• Made In Italy

Звучання:

• Гарний підсилювач, приємний. Перше, що відразу звернуло увагу – динаміка. Звучання дуже ясне, ніби з акустики зірвали покривало, здули пилюку, відчинили вікно і впустили в кімнату свіжого повітря. І що цікаво, за такої кришталевої прозорості звучання не "розсипається" на окремі звуки, а залишається досить цілісним та музичним.
• Конкретний приклад, що добре показує динаміку звучання. Трек Estas Tonne – David's Song із концертника Live in Odeon. До речі, саме цей концертний альбом звучить у нього набагато цікавіше, ніж до жахів "рафіновані" студійні альбоми. Так от, навіть при швидкій грі на акустичній гітарі звук не зливається у загальну кашу, кожна струна чутна окремо. Дуже цікава подача.
• Або, наприклад, треки з роялем. Напір, точні удари молоточків по струнах, характерне згасання кожної струни з резонансом великого корпусу інструменту, що буквально відчутний. Добре відчувається манера гри, манера запису та характер самого інструменту. Саме ті самі "дрібниці", які зазвичай і захоплюють.
• А ось у промальовуванні звукової сцени кілька речей все ж таки збентежили. Деякі записи, зроблені у великих приміщеннях начебто і звучать з належним масштабом, але при цьому реверберації приміщення та характерні післязвучання інструментів якось дуже рано губляться. У цьому сенсі звучання сприймається якимось занадто "стерильним".
• Басом якихось особливих питань не виникло. Відчувається, що підсилювач має гарний енергетичний запас і не втрачається навіть при підвищенні гучності. При цьому бас не "роздмухується" і не починає звертати на себе уваги - він залишається таким, яким і повинен бути.
• Для початку – фільтри. Оскільки на корпусі нанесені поділки, я очікував побачити в описі щось на кшталт настроювальної таблиці із зазначенням частот налаштування. Але такої таблиці Mosconi не пропонує. Ну ні – значить, ні, виміряю все сам. Зняв кілька АЧХ, що відповідають положенням регулятора ризиків.
• АЧХ ФВЧ при положеннях регулятора, що відповідають відміткам на корпусі
• АЧХ ФНЧ при положеннях регулятора, що відповідають відміткам на корпусі
• ФВЧ: 22/24/30/50/150/230 Гц
• ФНЧ: 18/20/26/44/155/205 Гц
• Далі – характер та рівень спотворень. Як завжди, подаю на вхід різні поєднання частот і дивлюся, що виходить на виході. Спектр не ідеальний, але досить спокійний, зі зростанням порядку гармоніки загасають швидко, рівень фонових шумів – на межі чутливості вимірювального комплексу.
• Спектрограми вихідного сигналу при подачі на вхід 1 кГц/80+90 Гц/5+6 кГц/10+11 кГц
• Що сподобалося - підсилювач легко і впевнено працює на 2-омне навантаження, спотворення при цьому майже такі ж, як і при роботі на 4 Ом. Роботу на 1 Ом перевіряти не став, ніхто при здоровому глузді не буде так підключати акустику в SQ-системах.
• Залежність КДМ від вихідної потужності при роботі на навантаження 4 Ом (зелена) та 2 Ом (синя)
• Реальний силовий потенціал цілком відповідає заявленому і трохи перевищує його:
• Номінальна вихідна потужність на 4 Ом (THD = 1%) - 135 Вт
• Номінальна вихідна потужність на 2 Ом (THD = 1%) - 243 Вт
• До речі, непоганий запас потужності дійсно дозволяє використовувати підсилювач для мостового підключення сабвуфера до однієї з пар. Вибір моделей досить широкий – RMS потужністю від 200 до 500 Вт. Головне, щоб звукова котушка була 4 Ом (або 2+2 Ом).